Субота 25.03.2017 22:35                                                                                             Вхід      Вітаю Вас Гість | RSS


ШКОЛА – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ДО МАЙБУТНЬОГО ЖИТТЯ. ШКОЛА – ЦЕ І Є ЖИТТЯ ДИТИНИ. ЯКЩО ВИ БАЖАЄТЕ, ЩОБ ВОНО БУЛО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО НАСИЧЕНИМ, ЯСКРАВИМ, ТВОРЧИМ ЯКЩО ВИ БАЖАЄТЕ, ЩОБ У ДУШІ ВАШОЇ ДИТИНИ ЗАПАЛАВ ВОГОНЬ ЗНАНЬ ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО НАШОЇ ШКОЛИ І ВИ ЗДОБУДЕТЕ ВСЕ, ЩО БАЖАЄТЕ.

Наша школа

Навчальна діяльність

Методична робота

Виховна робота

Учням

Зв'язок з нами

Наше опитування
Який предмет Вам подобається вивчати в нашій школі?
Всего ответов: 508

Міні-чат

Події в Україні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика




Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні народилися:


 Компетентнісно-зорієнтований підхід 
Компетентнісно-зорієнтований підхід - один із нових концептуальних орієнтирів, напрямів розвитку змісту освіти в Україні та розвинених країнах світу.
Компетентності є своєрідними комплексами знань, умінь і ставлень, що набуваються в навчанні й дозволяють людині розуміти, тобто ідентифікувати та оцінювати в різних контекстах, проблеми, що є характерними для різних сфер діяльності.
 Експерт зауважив, що в досвіді країн, які реалізують компетентнісний підхід до змісту освіти протягом декількох років, можна спостерігати спільні тенденції, насамперед спроби
розробити певну систему компетентностей на різних рівнях змісту.
Таку систему складають
-  так звані "надпредметні” ("транс”, "міжпредметні”) компетентності – вони
можуть бути представлені у вигляді "парасольки” над усім процесом навчан#
ня, саме їх часто називають "ключовими”, "базовими”;  
-  загальнопредметні компетентності – їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета/освітньої галузі у всіх класах середньої школи;  
-  спеціально предметні – ті, що їх набуває учень при вивченні певного предмета протягом конкретного навчального року або ступеня навчання.
 Надпредметні (ключові) компетентності є:
-  синтетичними, такими, що поєднують певний комплекс знань, умінь та ставлень, що набувається протягом засвоєння всього змісту освіти;
-  вони не пов’язані з конкретним предметом, до них належать компетентності, що їх можна набути під час засвоєння не одного предмета, а тільки декількох
або всіх одночасно (тобто використовуючи всі навчальні можливості, пропо#
новані формальною й неформальною освітою);
-  вони можуть бути метафорично визначені як персональні засоби, "ноу-хау”,
"процедурні знання” учнів, які формуються в них після того, як вони "забувають” фактичні знання, здобуті в школі протягом шкільного життя.
Прикладом надпредметних компетентностей можуть бути такі здатності людини:
-  продемонструвати творче мислення;
-  застосувати різни види спілкування в різних ситуаціях;
-  зрозуміти сенс належності до різних видів спільнот;
-  довести здатність пристосування до різних ситуацій;
-  сприяти створенню якісного життя;
-  зрозуміти й відповідно використати технології;
-  розвивати здібності дослідження та набувати власний досвід;
-  побудувати комплекс індивідуальних і соціальних цінностей та орієнтувати на них свою поведінку й кар’єру.  
Кожна з таких компетентностей складається з простіших дій, операцій, які є показниками її розвиненості. Наприклад, компетентність "продемонструвати творче мислення” передбачає:
-  використання, оцінювання й постійне поліпшення власних стратегій
розв’язання питань;
-  розроблення деяких моделей дії та прийняття рішення в динамічному світі;
-  формування й застосування навичок критичного мислення;
-  використання різних прийомів аргументування в різних соціальних контекстах.

Швидкість соціальних і технологічних змін у навколишньому середовищі, прискорене нагромадження інформаційних ресурсів та засобів навчання, які стають доступними для більшості людей планети, мобільність населення зумовлюють переосмислення
функцій і результатів загальної середньої освіти.
Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи, зазначає відомий американський педагог, доктор Віллард Дагет (1, с. 122). І справді, в школу приходять покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, в цифровому середовищі і, щоб скористатися його перевагами, необхідно переосмислити самоцінність знань та самодостатність учителя як джерела інформації ("Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього”).
Як має реагувати школа на ці зміни? З одного боку, вона повинна залишатися базовим етапом освіченості й адаптації кожної людини, а з іншого – прогностично відповідати на виклики часу. Необхідність поєднання актуальних і перспективних потреб учнів у навчальному процесі об’єктивно вимагає об’єднання в змісті, організації та методиках адаптивних і випереджальних функцій шкільної освіти.
Реалізацію цих завдань ефективніше забезпечує не підтримувальний, а інноваційний тип навчання. Його теоретичним підґрунтям є особистісно орієнтована освіта. Її сутнісні ознаки такі:
-  суб’єкт-суб’єктне гуманне співробітництво всіх учасників навчально#
виховного процесу;
-  діагностично-стимуляційний спосіб організації навчального пізнання;  
-  діяльнісно-комунікативна активність учнів;
-  проектування вчителем (а пізніше й учнями) індивідуальних досягнень учнів в усіх видах діяльності, сенситивних їх розвитку;
-  врахування в змісті, методиках, системі оцінювання широкого діапазону
особистісних потреб і можливостей дітей у здобутті якісної освіти.
Умовою й результатом інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання і здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути творчості та саморозвитку.



Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі передбачає дотримання низки дидактичних умов. Перша з них полягає в чіткому усвідомленні учасниками навчального процесу дидактичної cпецифіки, закладеної в поняття  "компетентність” як педагогічної категорії, яка може характеризувати як певний етап в освітньому процесі, так і
його кінцевий результат – результат освіти.  
Таке тлумачення пов’язане насамперед з тим, що перелік освітніх компетенцій розглядається як вимога, як задана соціальна норма освіченості учня, необхідна для його подальшого ефективного функціонування в певній сфері людської діяльності, а оскільки набуття цих компетенцій відбувається поступово в процесі навчання, рівень компетентності учня на різних етапах навчання буде різним. Таке бачення свідчить про рівневий характер компетентнісного підходу в навчанні, про доцільність визначення певних
послідовних рівнів у формуванні компетентності учнів.


Розклад дзвінків

    1 урок – 8.00 – 8.45
    2 урок – 8.55 – 9.40
    перерва – 20 хв.
    3 урок – 10.00 -10.45
    перерва – 20 хв.
    4 урок – 11.05 – 11.50
    5 урок – 12.00 – 12.45
    6 урок – 12.55 – 13.40
    7 урок – 13.50 – 14.35
    8 урок – 14.45 – 15.30


    

    

    

Форма входу

Електронний журнал

mz.com.ua


Пошук

Що відбулося

Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Блоги нашої школи

Блог Самаренко О.А.

блог Мілюкової Н.П.

блог Парубенко С.В.


Урядові та регіональні сайти

www.mon.gov.ua

www.kmu.gov.ua

www.kmu.gov.ua

dneprtest.dp.ua/cms/index.php

miskyomelit.ucoz.ru/

www.ciit.zp.ua

www.autta.org.ua

www.wordshelp.com.ua/

www.useti.org.ua

www.testportal.gov.ua



Мапа відвідувачів

Банер та код сайту

    


Наш акваріум

Архів записів

Мелітопольська загалоосвітня школа №1 © 2017