Четвер 28.03.2024 22:08                                                                                             Вхід      Вітаю Вас Гість | RSS


ШКОЛА – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ДО МАЙБУТНЬОГО ЖИТТЯ. ШКОЛА – ЦЕ І Є ЖИТТЯ ДИТИНИ. ЯКЩО ВИ БАЖАЄТЕ, ЩОБ ВОНО БУЛО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО НАСИЧЕНИМ, ЯСКРАВИМ, ТВОРЧИМ ЯКЩО ВИ БАЖАЄТЕ, ЩОБ У ДУШІ ВАШОЇ ДИТИНИ ЗАПАЛАВ ВОГОНЬ ЗНАНЬ ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО НАШОЇ ШКОЛИ І ВИ ЗДОБУДЕТЕ ВСЕ, ЩО БАЖАЄТЕ.
Наша школа

Навчальна діяльність

Методична робота

Виховна робота

Психологічна служба

Учням

Зв'язок з нами

Наше опитування
Який предмет Вам подобається вивчати в нашій школі?
Всего ответов: 852

Міні-чат

Події в Україні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика




Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні народилися:


ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
"СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ"

Дати дітям радість праці, радість
успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях
почуття гордості, власної гідності —
це перша заповідь виховання.
У наших школах не повинно бути
нещасливих дітей, душу яких гнітить
думка, що вони ні на що не здібні
Успіх у навчанні — єдине джерело
внутрішніх сил дитини, які породжують
енергію для переборення труднощів,
бажання вчитися.

(В. О. Сухомлинський)


І. Історія виникнення технології

Народження педагогічної технології "Створення ситуації успіху" було зумовлено са-мим життям. У своїй педагогічній діяльності А. С. Макаренко розробляв ідею "завтрашньої ра¬дості", а В. О. Сухомлинський розвинув цей прийом у ство¬реній ним "Школі радощів". Ре-зультати діяльності цих педа¬гогів підводять нас до усвідомлення можливостей упрова¬дження у навчально-виховний процес сучасної школи такої педагогічної технології, яка була б наці-лена саме на те, як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у на¬вчанні.
Директор однієї школи у дитинстві пережив складну ситу¬ацію. До восьмого класу хло-пець вчився добре. А потім через нові захоплення відстав з математики. В результаті на чер¬говій контрольній роботі він неправильно розв'язав задачу, за що й дістав двійку, хоча іншим учням за таку саму по¬милку вчителька поставила трійки. Виникла образа на не¬справедливість, що призвело до повного відвертання від пред¬мета. Якось вчителька сказала: "Я вважала, що ти здібний, а ти..." Після цього стан справ погіршився настільки, що із 9-го класу цієї школи учень повинен був піти. Почав працю¬вати, навчаючись у вечірній школі. До математики ставився боязко. Але вчителька одного разу сказала: "Але ж ти здіб¬ний! Ось тобі задачі для вищої школи. Впевнена — справиш¬ся!" І учень справився, повірив у себе і вчите-лів. І як резуль¬тат цієї віри — вступ до педагогічного інституту на історич¬ний факультет, за-кінчення його з відзнакою і подальша робота директором у тій самій школі, звідки довелося піти.
Уже в процесі його педагогічної діяльності з'явилося переко¬нання: якщо не бажаємо "зламати" дитину в період формування її особистості, маємо мету допомогти в розвитку, оберігаючи природну індивідуальність, то ні в якому разі не можна позбав¬ляти дитину че-кання завтрашньої радості, віри у свої можли¬вості, сподівань на позитивні перспективи у майбутньому. Теоретичні положення і їх апробація в практичній діяль¬ності переросли в пев-ну педагогічну технологію — "Створен¬ня ситуації успіху", котра в період демократизації та гуманізації навчання, уважного ставлення до особистості учня широко поширилася в сього-днішніх школах.

II. Концептуальні положення

В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить особистісно оріє-нтований підхід до процесу навчання та виховання.
Ситуація успіху — це суб'єктивний психічний стан задо¬волення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.
Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визна¬чає цей результат як успіх. Кожному педагогу слід звернути увагу на цей постулат. Об'єктивна успішність діяльності ди¬тини — це успіх зовнішній, тому що якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідо-млення ситуації успіху самим же учнем, розуміння її значимості виникає у суб'єкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психо¬логічного ураження та інших видів труд-нощів.
Слід зазначити, що навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати незгладимих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік стиль свого життя. Створе-на ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого ру-ху дитини вгору щаблями роз¬витку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії. Успіх, якщо його переживає дитина неодноразово, відкри¬ває період визволення прихованих можливостей осо-бистості, перетворення та реалізації духовних сил.
Побачити в дитині особистість, що формується, допомог¬ти їй розвинутися та розкрити-ся духовно буває важко не лише молодому вчителю, а й молодим батькам, Дитині необхідно створити психоемоційний комфорт не тільки у школі, а й удома. Тому знання заходів цієї пе-дагогічної тех¬нології, вміння застосовувати їх у житті важливі як для вчи¬телів, так і для ба-тьків.

III. Мета і завдання

Головна мета діяльності вчителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідом-лення своїх здібностей, віри у власні сили.
Завдання педагога — допомогти особистості дитини зрос¬ти в успіху, дати відчути ра-дість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним ви¬траченим зусиллям. У житті від-бувається постійне чергування успіхів та невдач. Однак існує й певний баланс між ними, який при активній пошуковій поведінці учня повинен бути зрушений в напрямку успіху. Увесь попередній досвід подо¬лання труднощів, раніше сформовані та виправдані очікуван¬ня радості ніби вступають у протиборство з оцінкою нової ситуації. Учень уже намагається її подолати, переломити. Тех¬нологія "Створення ситуації успіху" виробляє найціннішу людсь-ку якість — стійкість у боротьбі з труднощами. А не¬вдачі, які сталися, його не зломлять, не зупинять.

ІV. Понятійний апарат

З педагогічної точки зору ситуація успіху — це таке ціле¬спрямоване, організоване по-єднання умов, за яких ство¬рюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому.
З психологічної точки зору успіх — це переживання стану радості, задоволення від то-го, що результат, до якого осо¬бистість прямувала в своїй діяльності, або збігся з її очіку¬ваннями, сподіваннями (з рівнем домагань), або перевершив їх.
З соціально-психологічної точки зору успіх — оптимальне співвідношення між очіку-ваннями оточуючих, особистості та результатами їх діяльності.
Констатований успіх — школяр фіксує досягнення, радіє йому. Успіх відбувся, створив у дитини чудовий настрій, дав їй можливість пережити радість визнання, відчуття своїх мож¬ливостей, віри у завтрашній день.
Очікування особистості — перебування особистості у стані припущення, надії, споді-вань, що щось станеться, з'явиться.
Передбачений успіх — дитина очікує на успіх, сподівається на нього. В основі такого очікування можуть бути і обґрун¬товані надії.
Ситуація — поєднання зовнішніх та внутрішніх щодо суб'єкта умов, які спонукають його до будь-яких дій.
Ситуація успіху — поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації. Ситуація успіху — це те, що може організувати вчитель для успішного навчання учня і до¬сягнення ним радості.
Стан неадекватного оптимізму — проявляється у значній переоцінці своїх сил, можли-востей. Основою такого стану може бути щире переконання учня в поєднанні потреб та мо-жли¬востей. Невідповідність справжнього стану справ уяві про них рано чи пізно призведе до гірких розчарувань.
Стан тривожного очікування — такий стан дитини, при якому вона перебуває в постій-ному стресі очікування події, невідомої за результатом. Він виникає не миттєво, а формуєть-ся поступово, підсвідомо, в результаті постійного нашарування будь-яких невдач, конфлік-тів, попередити або швидко ліквідувати які не вдається. Тягне за собою зміну по¬передньої поведінки та сприйняття особистості.
Узагальнювальний успіх — очікування успіху стає поступо¬во стійкою потребою.
Успіх — це удача в діяльності, досягнення якихось резуль¬татів, суспільне визнання особистості. Залежно від того, ким і як підготовлений, чим вмотивований, як підтримуваний, він може бути очікуваним та неочікуваним, підготовленим та непідготовленим, короткочас-ним та тривалим, періодичним та частим, миттєвим та стійким, направленим на подальше життя дитини.

V. Зміст педагогічної технології

Знання, знання, знання — за всяку ціну! Дитина з її про¬блемами відходить на другий план, навіть якщо ці проблеми пов'язані з тим-таки процесом навчання. Наша школа, крім надання традиційно міцних знань своїм учням, ще повинна бути сильною і своєю духовніс-тю.
Передумови до пошукової поведінки, що з ними наро¬джується людина, можуть надалі як розвинутися в процесі індивідуального розвитку людини, так і бути знищеними.
Низький рівень знань учня або нездатність виявити ці знання перед учителем можуть призвести до покарання пога¬ною оцінкою та моральним засудженням. А методи покаран¬ня, замість того щоб мобілізувати учня на більш інтенсивне навчання (як у нашому прикладі), остаточно його демобілізують, підривають віру в свої можливості, сподівання на поліпшення становища і призводять до ще більшого відставання, яке, в свою чергу, призводить до пода-льшого зниження оцінок. Знижується пошукова активність учня, що обумовлює появу нових невдач та формування замкнутого кола.
Найтяжчі наслідки пов'язані з установками, за яких при¬чину безпорадності учень при-писує своїм особистим якостям, як незмінним і таким, що однозначно впливають на всі фор-ми життєдіяльності. Незалежно від того, з якої причини знижується успішність у школяра, позиція викладача відіграє вирішальну роль у подоланні цього відставання. Вчитель, орієн-туючи дитину на цілком реальну мету особистого удосконалення, тим самим зменшує кіль-кість внутрішніх і зовнішніх конфліктів.
Однією з основних умов становлення особистості є сер¬йозне ставлення до самого себе як до людини з самого раннього віку, а це неможливо без серйозного та поважного ставлення до дитини з боку авторитетних для неї дорослих, якими є і шкільні вчителі. Тільки особисті-сно орієнтоване на¬вчання дає можливість кожному учню реалізувати індивіду¬альні особли-вості, розвинути свою пошукову активність, відійти від навченої безпорадності.
Ситуація успіху має характер штучно створеної, бо педа¬гог на деякий час посилює оцінний акцент на позитивних якостях праці учня, при цьому зовсім не зважає на наявні не-доліки.
Для створення ситуації успіху на своїх уроках я часто використовувала такі висловлю-вання:
-   Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде...
-   Саме ти і міг би зробити таку справу...
-   І це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде — нічого страшного.
-   Я впевнений, що ти пам'ятатимеш про...
-   Починай же! Ти це добре зробиш!
-   Ось ця деталь (елемент, частина) вийшла дуже гарно!

Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" вклю¬чає створення різноманітних видів радості, використання при¬йомів, за допомогою яких розгортається робота з різними ка¬тегоріями учнів.
Опишу деякі прийоми педагогічної технології деталь¬ніше.
У цій педагогічній технології умовно розділили всіх учнів на групи, які і розглядатиме-мо надалі.

Категорія учнів "Надійні" — це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сум-лінно ставляться до своїх обов'язків, активні в громадській роботі. Ці діти привчені до само-стійності, впевнені в собі. Рівень їх домагань адекватний їх можливостям. У класі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини в сім'ї, зазвичай, добрі. Основа їх на-дійності — в постійному відчутті радості, яка відбулася. Та хоча радість їх в чомусь буденна, проте постійна та гли¬бока. У роботі з учнями категорії "Надійні" спеціальної ме¬тодики не потрібно.
Категорія учнів "Впевнені" — здібності таких учнів мо¬жуть бути і вищими, ніж у "на-дійних", але система їх роботи не настільки відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюють¬ся розслабленням; при сумлінному ставленні до своїх обов'язків у таких учнів бувають пері-оди спаду. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на невдачі. В класі вик¬ликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Однак недоліками таких учнів, крім можливих збоїв у роботі, є швидке звикання до успіхів, переростання впевненості в са¬мовпевненість. Ростуть такі діти в дружніх, дбайливих сім'ях.

Учні третьої категорії — "Невпевнені" — цілком успішні школярі, пізнавальні інте-реси яких пов'язані, зазвичай, з на¬вчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи. Головна їх розпізнавальна риса — невпевненість в своїх силах. Причини цього можуть бути різноманітні: зани¬жена самооцінка, нестійкий настрій, складна психологічна ат¬мосфера в сім'ї, епізодичні невдачі тощо. Найбільш хвороб¬ливо такі діти реагують на не-справедливість учителів, на необ'єктивність оцінювання. Вибір прийомів роботи вчителя з учнем категорії "Невпевнені" залежить і від особистості учня, і від складених взаємин з учи-телем, і від конкретної ситуації.

Категорія учнів "Зневірені" — це переважно діти, які мають непогану підготовку, зді-бності, успіхи в навчанні. Однак після відчутої колись радості сподівань, що здійснили¬ся, з різних причин втратили її. Причини відчаю можуть бути різноманітними: серія невдач, без-тактність педагога, позиція сім'ї, в якій спочатку дитина займала місце загального улюб¬ленця, а потім потрапила в ситуацію "попелюшки". Педаго¬гам, які працюють з категорією дітей "Зневірені", слід знати, що чим менше у дитини надії на успіх, тим скоріше вона зами-кається в собі і виставляє щодалі більш глибокий захист

"Здійснена радість"
Надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, то-му що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає до його здійснення власні зу¬силля. Для деяких учнів очікування успіху звично, для деяких епізодично, а для деяких зовсім од-норазово. Це і є стан здійсненої радості. Шляхи створення такої ситуації різні та залежать від тих груп школярів, з якими працює вчитель.
Прийом "Невтручання" — максимальне надання само¬стійності у вирішенні проблем "надійним" учням. Краще за¬лишити їх на деякий час у спокої і дати можливість самим розі-братися в собі та ситуації, що склалася.
У роботі з учнями категорії "Впевнені" до речі прийом "Холодний душ". Учитель не поспішає з поліпшенням оцінок, навпаки, дещо відтягує час. Він не тільки не "поливає баль¬замом" зачеплене самолюбство, ущемлені амбіції рідних, але й трохи "підсипає солі" (за А.С. Макаренком).
Сенс прийому "Емоційне поглажування" — вселити дитині категорії "Невпевнені" віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти уч-ню, що серце, душа вчителя розкриті і готові піти на емоційний контакт.
Сутність прийому "Анонсування" — спершу обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити. Це мовби репетиція майбутньої події. "Невпевненим" така попередня підгото-вка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть впевненість у своїх власних силах.
У прийомі "Гидке каченя" для категорії учнів "Зневірені" важливо вчасно побачити, впізнати таку дитину, створити всі можливі умови для її розквіту. Необхідно, щоб хтось по-вірив у неї, забажав допомогти особистості удосконалитися.
Велика роль учителя і в ситуації типу "Миша у сметані". Це другий вид "Зневірених", які потрапили в складну ситу¬ацію, проте не перестають боротися до перемоги. Отут потріб-но, щоб вчасно надійшла допомога як з боку викла¬дачів, так і з боку учнів, потрібно підтри-мати прагнення ди¬тини стати на ноги, вселити впевненість у власні сили, пока¬зати учню, що і вчитель, і діти бачать в ньому особистість, яка здатна здолати труднощі.
«Неочікувана радість»

Неочікувана радість — це психологічний стан задоволення від того, що результати дія-льності людини виявилися вищими від очікуваних. З педагогічної точки зору неочікувана радість є результатом спланованої діяльності вчителя.
Сутність прийому "Сходи", або "Стань у стрій" вчи¬тель веде вихованця поступово вгору, крок за кроком підіймаючись разом з ним сходинками знань, психологічного самови-значення, знаходження віри в себе та оточуючих.
Прийом "Даю шанс" — раніше підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності. Але якщо си-туація виникла поза планом учителя, то його головне за¬вдання — не пропустити такий шанс, правильно відреагувати, оцінити вчинок учня.
Прийом "Сповідь" — розкриття перед учнями стану своєї душі, щире звернення до найкращих дитячих почуттів. Однак він може дати очікуваний ефект лише в разі правильно-го прогнозування вчителем відповідної реакції учнів.

"Загальна радість"
Загальна радість може бути підготовленою вчителем, може бути спонтанною, поміт-ною, непомітною, висловленою, невисловленою, Загальною радістю можна вважати "ті реа-кції колективу, що дають можливість дитині відчути себе задово¬леною, стимулюють її зу-силля, мають потрібні наслідки як для самої дитини, так і для оточуючих". Така радість осо-бливо важлива для підлітків, яких цікавить думка однолітків.

"Сімейна радість"
Здебільшого батьки стоять на найбільш ідеальній з точки зору педагогіки позиції: без-підставно або з підставою, проте вірять у найкращі якості своєї дитини, впевнені в світлому і прекрасному майбутньому своїх дітей. Сімейна радість ство¬рюється, перш за все, в самій сі-м'ї, і ніхто інший не в змозі зробити те, на що здатна сім'я, яка розуміє всю міру своєї відпо-відальності за результат виховання дитини. Сімейна радість породжується не стільки зусил-лями вчителів, шко¬лярів, скільки здатністю батьків тверезо глянути на можли¬вості своїх ді-тей, реально оцінити їхні досягнення.

"Радість пізнання"
Знання завжди були одним із джерел поступу особистості. Справжній учитель, який сам переживає радість пізнання но¬вого, завжди прагне розділити її з учнями, створити будь-якій дитині "ситуацію успіху", що дозволяє і йому відчути цю саму радість пізнання.


VI. Вимоги до особистості і діяльності педагога

Педагог повинен піклуватися про те, щоб навчально-ви¬ховний процес, який він органі-зує, містив у собі ситуацію успіху. І це повинно стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової.
Щоб сприяти успіху дитини в діяльності, потрібні цілком певні психолого-педагогічні впливи. Педагог повинен володіти силою сугестивного впливу за допомогою елементів педа-гогічної техніки.
"Починай!" — часто кажу я на уроках. І в цьому короткому звер¬ненні збирається вся енергія мого впливу. Однак в жодному разі вчитель не повинен зловживати здібністю до на-віювання.
Для вчителя важливо розуміти внутрішній світ дитини, по¬важати його переживання. Впливаючи на вихованця, вчитель може говорити дитині правду, хай і гірку. Проте як тільки учень відчує, що вчитель цікавиться його емоційним станом, прагне зрозуміти його і допо-могти, то прийме зауваження пе¬дагога, довірить йому свою долю. І тоді на плечі вчителя ля-же ще більша відповідальність за наслідки своїх педа¬гогічних дій.
У педагогічній технології "Створення ситуації успіху" особливе значення приділяється вербальній інструментовці. Вона може мати такий вигляд: "Я гадаю, що зручніше за все було б зробити...", "Мені здається, тут у центрі уваги пере¬буває...", "Я знаю, що люди звичайно починають з...", "До¬сить виконати цю частину — і...".
Не менше значення для реалізації описаної технології має і "педагогічна доброта", яку не слід плутати з поняттям "до¬брота педагога". Особистісно орієнтований підхід і педа¬гогічна доброта неподільні між собою. Але особистісний підхід — це напрям, а педагогічна доброта — його втілення, його матеріалізована сутність. Особистісно орієнтований підхід може здійснювати хто завгодно, а педагогічна доброта реалізується професійно, підкоряю-чись певним закономірностям, правилам, спеціальним прийомам. Педагогічна доброта — це здатність учителя усвідомлено будувати свої стосунки з ви¬хованцями, спираючись на опти-містичну перспективу їх роз¬витку, на їх найкращі якості, переслідуючи благодійну мету і домагаючись її досягнення тільки благодійними засобами.
І головне, що треба вчителю, приступаючи до роботи за пе¬дагогічною технологією "Створення ситуації успіху", — це ство¬рити оптимістичну установку дитині, забути на де-який час про її "недоліки", побачити тільки перспективні лінії її розвитку.

    

    

    

Форма входу

Електронний журнал

nz.ua


Пошук

Що відбулося

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Блоги нашої школи

Блог Самаренко О.А.

блог Мілюкової Н.П.

блог Парубенко С.В.

Блог медичного працівника Вовченко М.В.


Урядові та регіональні сайти

www.mon.gov.ua

www.kmu.gov.ua

www.melmoinfo.at.ua

dneprtest.dp.ua/cms/index.php

miskyomelit.ucoz.ru/

www.ciit.zp.ua

www.autta.org.ua

www.wordshelp.com.ua/

www.useti.org.ua

www.testportal.gov.ua



Мапа відвідувачів

Банер та код сайту

    


Наш акваріум

Архів записів

Мелітопольська гімназія №1 © 2024
наш номер телефона 0619 49 01 77