Сутність поняття ІКТ-компетентності
педагога
У даний час набуває поширення концепція компетентнісного підходу в освіті,
що є основою змістовних змін по забезпеченню відповідності освіти запитам і
можливостям суспільства періоду інформатизації і глобальної масової
комунікації. З позицій компетентнісного підходу сутністю освіти стає розвиток
здібностей до самостійного рішення
проблем в різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального
досвіду, елементом якого стає і власний досвід навчених. У системі безперервної освіти дорослих компетентність є однією з основних
характеристик результативності освіти в ланцюжку понять: письменність - компетентність - культура
– менталітет.
Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної
компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах
людської діяльності, в тому числі і в освіті.
В науковій
літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування.
- Так, П.В. Беспалов визначає дане поняття як
інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння
відповідних знань, здібність до вирішення задач в навчальній і професійній
діяльності за допомогою комп'ютерної техніки і володіння прийомами
комп'ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп'ютера,
так і на етапі його застосування як засіб подальшого навчання та професійної діяльності і розглядається як одна з граней
зрілості
особистості.
- А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє
сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність
такого досвіду, є визначальною по відношенню до виконання професійних
функцій. О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як
здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з
використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
- За Н.В. Насировою, це – мотивація, потреба й
інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних
засобів й інформації. Компетентність педагогів в області ІКТ розглядається
Л.М. Горбуновой і А.М. Семибратовым як готовність і здатність педагога
самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй
професійній діяльності.
- Українськими вченими також було розкрито зміст
ключових компетентностей під час застосування інформаційних і
комунікаційних технологій (О.В. Овчарук, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе та ін.).
Вони передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі,
отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і
вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Таким чином, узагальнюючи наведені означення, в рамках даної роботи під
ІКТ-компетентністю педагога будемо розуміти здатність вчителя використовувати
інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності
(пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також
її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:
- здійснювати інформаційну діяльність по збору,
обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню
інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного
забезпечення;
- оцінювати і реалізовувати можливості електронних
видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет
інформаційного ресурсу освітнього призначення;
- організовувати інформаційну взаємодію між
учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі
засобів ІКТ;
- створювати і використовувати
психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань
учнів, їх просування в навчанні;
- здійснювати навчальну діяльність з використанням
засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного
навчального предмету.
ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає
можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному
середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній
діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю
компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога.
Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи
підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі
ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток
інформаційної культури молоді.
2. Структура ІКТ-компетентності вчителя
Аналіз і порівняння різних підходів до розгляду
структури ІКТ-компетентності (В.А. Адольф, М.А. Горюнова, А.М. Семібратов, А.А.
Єлізаров, М.Б. Лєбєдєва і О.Н. Шилова, М.А. Холодна) дали підставу
стверджувати, що поняття ІКТ-компетентності є багатокомпонентним. Однак, різні
науковці виділяють різні структурні компоненти.
Автором пропонується власне бачення структури ІКТ
компетентності, спираючись на теорію організації змісту освіти В.В.
Краєвського. Згідно його теорії, у складі будь-якої компетентності можна
виділити чотири загальні елементи:
- Мотиваційно-цільова складова – указує на
наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи,
постановку і усвідомлення цілей діяльності.
- Когнітивна складова – розкривається як наявність
знань, умінь і здатність застосовувати їх у професійній діяльності; уміння аналізувати,
класифікувати і систематизувати програмні засоби.
- Операційно-діяльністна складова демонструє
ефективність і продуктивність діяльності, застосування на практиці набутих
знань та вмінь.
- Рефлексійна складова – забезпечує готовність до
пошуку вирішення виникаючих проблем, до їх творчого перетворення на основі
аналізу своєї діяльності, у зв'язку з тим, що об'єм знань та уміння не
забезпечують необхідний розвиток потенціалу особи.
Згідно цих
наукових положень, автор вважає, що ІКТ-компетентність вчителя можна
представити за такою схемою (рис. 1.1).
Ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви, мету,
потреби в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку,
ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий
прояв особи в професійній діяльності. Він
припускає наявність інтересу до професійної діяльності, який характеризує
потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації
професійної діяльності. Також ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви
здійснення педагогічної діяльності, спрямованість на передачу суми знань і
розвиток особистості учнів.
Когнітивний
компонент - вільне володіння вчителем навичками
опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які відповідно
впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання
міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається
повнотою, глибиною, системністю знань вчителя в його предметній області.
Діяльністний компонент – це
активне застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній
діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення
і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. Комунікативна
складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні
зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати
засобами вербального і невербального спілкування.
У
діяльністному компоненті ІКТ-компетентності педагога, можна виділити два рівні:
базовий і предметно-орієнтований. Під базовим рівнем розуміється інваріант
знань, умінь і досвіду, необхідний вчителеві для вирішення освітніх завдань,
перш за все, засобами комп’ютерних технологій загального призначення. На цьому
рівні ІКТ-компетентність включає використання інформаційних технологій
сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних, Інтернет, електронних
засобів масової інформації, мобільних телефонів і т.п.) для пошуку, доступу,
зберігання, вироблення, уявлення і обміну інформацією, а також комунікацію між
людьми і роботу в Інтернеті.
Предметно-орієнтований
рівень припускає освоєння і формування готовності до впровадження в освітню
діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до
вимог змісту того або іншого навчального предмету. Зміст предметно-професійної
ІКТ-компетенції вчителя безпосередньо залежать від потреб його предметної
галузі. Вивчення тих чи інших комп’ютерних технологій та засобів повинне бути
зумовлено потребами вчителя в його професійній діяльності. Тому загального
змісту даного компоненту ІКТ-компетентності навести неможливо – він повинний
складатися відповідно до потреб кожної навчальної групи.
Сфера
рефлексійного компонента ІКТ-компетентності вчителя визначається
відношенням вчителя до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її
здійснення. Вона включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку, розуміння
власної значущості в колективі і розуміння результатів своєї діяльності,
відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації
в професійній діяльності через засоби ІКТ. Розвиток кожного компоненту
ІКТ-компетентності пов'язаний з формуванням його характеристик і властивостей
як частини цілісної системи.
Зміст
когнітивного компонента ІКТ-компетентності
Зміст базової ІКТ-компетенція для
вчителя-предметника
Зміст рефлексійного компоненту
ІКТ-компетентності
|