У середині 60-х років минулого століття вчені однієї з лабораторій Східної Азії працювали над створенням новітньої зброї масового ураження. Одного разу під час наради між ними виникла бурхлива суперечка, після якої усі учасники були госпіталізовані з симптомами інтоксикації. Результати розслідування причин групового отруєння стали в науковому світі справжньою сенсацією. Виявилося, що отруїлися ті вчені, які під час наради пили воду з графинів, що стояли на столі. Лабораторні дослідження показали, що хімічний склад води був дуже деформований. Тоді й виникла думка про те, що вода крім свого хімічного складу має й певну іншу невідому сучасній науці структуру.
Над цією гіпотезою почали працювати багато вчених з різних країн. Було проведено безліч різних екскрементів і досліджень. Так, японські вчені довели "пам’ять води”. Вода реагує на емоції і запам’ятовує їх у своїх кристалах. Така теорія зацікавила весь світ, а також багатьох інших вчених. В ході досліджень вчені брали воду, яка перебувала під впливом музики. Виявилося, що її кристали мали надзвичайно гарні візерунки, а вода, яка піддалася негативним емоціям, була за словами вчених, не придатна для вживання. Як кажуть дослідники, водою можна зцілити або вбити.
