Дорослим і батькам необхідно пам’ятати:

1. У житті кожної дитини обов’язково мають існувати певні обмеження, вимоги, заборони, тобто правила. Треба встановити правила поведінки та дбати про їхнє виконання;
2. Батьки мають дотримуватись меж дозволеного, чітко та спільно засуджувати проступки дитини, бути послідовними;
3. Обмежень, вимог, заборон, тобто правил, не повинно бути забагато, і вони мають бути гнучкими. Дотримання цього правила застерігає батьків від інших крайнощів – виховання в дусі « закручування гайок», авторитарного стилю;
4. Усі ці правила передбачають наявність у батьків почуття міри, особливу мудрість у розв’язанні питань щодо «можна» і « не можна» у взаєминах з дітьми;
5. Тон яким Ви повідомляєте вимогу або заборону, має бути радше дружнім, аніж директивним. Не варто на запитання сина чи доньки «Чому не можна?» відповідати : «Тому, що я так сказав!», «Не можна і все!». Доречніше стисло пояснити: «Це небезпечно», «Уже пізно», «Ти можеш зашкодити іншим і собі». Пояснення має бути коротким, чітким, зрозумілим і повторюватись лише раз;
6. Дуже корисно заздалегідь обговорювати з дитиною виконання правил і вимог, нагадуючи про них і попереджаючи можливі труднощі. У таких випадках місія батьків - бути помічниками у виконанні добровільних забовязань, а не суворими наглядами;
7. Пам’ятайте, що кожна дитина робить залюбки дві речі: вона або співпрацює з батьками, або пручається. Тому питання дисципліни розв’язується просто – потрібно поводитись так, щоб дитина зрозуміла: їй вигідно співпрацювати з Вами;
8. Не забувайте про власний приклад, інколи він набагато красномовніший, ніж десять правил, разом узятих!

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ

Як прожити без зайвого нервування.

1. Будіть дитину спокійно, усміхаючись. Не кричить зранку, не докоряйте за вчорашні помилки.
2. Не підганяйте: вміння спланувати час – ваше завдання. І якщо це у вас виходить погано – дитина не винна.
3. Не прощайтесь, настановляючи : «Гляди мені, не бешкетуй! Поводься добре! Щоб сьогодні не було поганих оцінок!». Навпаки, побажайте успіху, підбадьорте, знайдіть декілька ласкавих слів. Скажіть, що любите її і довіряєте. Адже у неї попереду складний день.
4. Коли зустрічаєтесь після школи не влаштовуйте допитів – дитина закриється змовчить. Краще висловте своє співпереживання: «Мені здається ти засмучений!», «Здається ти чимось ображена?». Тоді дитина не вважатиме, що у неї щось випитують, вивідують, «влазять» в душу.
5. Якщо вчитель висловлює своє невдоволення діями дитини у школі, батькам не варто влаштовувати терор малюку. Спершу потрібно заспокоїтись. І лише після того, як повернеться здатність аналізувати, - поговорити, побачити і інші точки зору;
6. Шкідливою як для самих батьків , так і для їхніх дітей буде позиція глухого захисту, коли всі аргументи вчителя сприймаються за особисту образу. Пам’ятайте: вчитель завжди Ваш друг і помічник! Він так само, як і Ви, зацікавлений у тому, щоб у колективі панувала доброзичлива атмосфера – жодна нормальна людина не захоче жити в постійному стресовому стані!
7. Ваша дитина проводить половину життя у школі. І тому слід підтримувати коректні стосунки з класним керівником.
8. Коли викликаєте дитину на відверту розмову, дивіться їй просто в очі, які мають бути на одному рівні( краще сидіти напроти);
9. У батьків повинна бути єдина тактика виховання дитини. І якщо батько вже прийняв рішення, матері не варто його змінювати, навіть якщо покарання здається перебільшенням;
10. Перед сном розповідайте дитині казочку, поцілуйте, скажіть , що Ви її сильно любите. Повністю викличте перегляд телепередач перед сном. Якщо немає можливості відокремити дитину – не вмикайте телевізор і для себе. Від цього родина лише виграє – адже можна просто поспілкуватися, поділитися почуттями, думками, мріями.

Як покращити взаємодію з дитиною?

1. У будь – якій ситуації не потрібно зациклюватись на «принципових» позиціях, слід спитати себе: «Чи хочу я досягти своєї мети? Яка моя мета?». І можливо переосмислити цілі. Як правило, вони виявляються спільними з опонентом. А вже потім спробувати вирішити саму проблему, намагаючись досягти взаємовигоди.
2. Ніколи не варто намагатися атакувати. Краще використовувати свою силу не проти опонента, а для знаходження варіантів виходу заради взаємовигоди.
3. Слід чітко визначити свої прагнення.
4. Якщо вже ж важливіший результат, не варто говорити багато, щоб не поглибити конфлікт.
5. Доцільно буде прислухатись до своїх емоцій, навчитися з ними співпрацювати. Жодна емоція не виникає просто так. Тільки розібравшись зі своїми почуттями, людина зможе конструктивно вирішити проблеми у взаємодії з оточенням.
6. Варто використовувати прийом «щедре слухання». Перш ніж почати вирішувати проблему, дайте виговоритись своєму опоненту, щоб конфлікт було вичерпано. Тому, якщо Ви прагнете навчитися конструктивно розв’язувати суперечки, слухайте людей спокійно, без емоцій, так ніби співрозмовник – річка, не намагайтеся захищатися або виправдовуватися.
7. Пам’ятайте: світ довкола нас – це лише дзеркальне відображення самої людини.

Пам'ятка для батьків п’ятикласників.

1. Створіть умови для розвитку самостійності в поведінці дитини. У п’ятикласника обов’язково мають бути домашні обов’язки, за виконання яких він несе відповідальність;
2. Не дивлячись на очевидну дорослість, п’ятикласник потребує ненав’язливий контроль з боку батьків, оскільки не завжди може сам орієнтуватись в нових вимогах шкільного життя;
3. Для п’ятикласника вчитель - вже не такий авторитет, як раніше, на адресу вчителів можуть звучати критичні зауваження. Важливо обговорити з дитиною причини її незадоволення, підтримуючи при цьому авторитет вчителя;
4. Пятикласнику вже не цікаве навчання само по собі, багатьом в школі цікаво бувати, через велику кількість друзів. Важливо, щоб у дитини була можливість обговорити свої шкільні справи, навчання з друзями в сім ї;
5. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, бажано звернутись за консультацією до вчителя чи шкільного психолога.

Блог Самаренко О.А.

блог Мілюкової Н.П.

блог Парубенко С.В.

Блог медичного працівника Вовченко М.В.